Як все почалося?
У світі мореплавства трапляються справді неймовірні історії, здатні здивувати навіть найдосвідченіших моряків. Історія яхти Polbream – яскравий тому приклад. Уявіть собі: 37-футова яхта пройшла 150 миль по морю, втративши кіля, і про це ніхто не запідозрив! Ні капітан, ні пасажири не усвідомили, що їхнє судно позбулося одного з головних елементів безпеки. Ця стаття розповідає про те, як склалася доля Polbream, які обставини сприяли такому вражаючому інциденту та які уроки можна витягти з відбувшогося.
Хід подій
Майже неймовірна історія розгорнулася навколо яхти Polbream, яка втратила свій кіл, але встигла здійснити три круїзні рейси, перш ніж виявилася серйозна проблема. Polbream, модель Jeanneau Sun Odyssey 37, побудована у 2001 році, під час тижневого чартера в річці Хелфорд пережила сильний крош (різкий нахил) під впливом вітру сили 5 балів. Переляканий екіпаж спустив вітрила і перейшов на двигун, направляючись у Фалмут. «Ми думали, що у нас проблеми з рульом», – пізніше згадував капітан сімейної команди. Чартерне агентство з Фалмута надала їм іншу яхту, щоб вони могли продовжити подорож. Тим часом, Polbream була піднята на сушу, і всім зі здивуванням виявилося, що кіл зник.
До цього інциденту яхта вже успішно виконала три рейси в такому стані – один в сторону островів Скіллі, інший до Плімута і третій по річці Хелфорд.
Як яхта без кіля пройшла 150 миль, не перекинувшись?
Питання виникали миттєво:
- Як судно могло пройти таку відстань без кіля, не втративши стійкості?
- Як капітан і екіпаж не помітили значного погіршення стійкості після втрати вантажного баласту?
- Чому ніхто не помітив, що яхта почала плавати вище звичайного?
Моя задача полягала в складанні звіту для страхового агентства Polbream, яке пояснює причини втрати кіля та аналіз інциденту.
Хід події
В серпні Polbream була здана в чартер досвідченому капітану з 30-річним стажем. Він направив яхту до островів Скіллі і вже на зворотному шляху стався інцидент. Згідно з його бездоганним досвідом, раніше жодних випадків прилипання до мілини чи небезпечних ситуацій не було. 14 серпня, пересуваючись на моторі зі швидкістю 4–5 вузлів по Північному каналу у Олд-Гримсбі, яхта трохи піднялася, наче торкнувшись морського дна. Ніхто не помітив суттєвого зниження швидкості. Екіпаж перевірив машинне відділення і, переконавшись у відсутності затоплення чи структурних пошкоджень, продовжив шлях до Фалмута під дією 12-вузлового попутного вітру та з використанням передньої такелажної установки.
Пізніше капітан зауважив, що керувати стало дещо складніше, але сам перехід пройшов без серйозних інцидентів – за винятком ділянки з безладними хвилями біля мису Лізард. Повернувши Polbream до чартерної компанії, капітан не повідомив про інцидент. Пізніше він зізнався, що, напевно, недооцінив значимість легкого доторку до дна, оскільки зовнішніх ознак пошкоджень не було, а удар виявився досить м'яким.
Виявлення втрати кіля
Коли пізніше водолази виявили і підняли з дна двотонний кіл, на його передньому краї на середній висоті чітко був видний слід удару. Кіл відірвався не з-за корозії болтів, а внаслідок того, що удар припав безпосередньо на центр ваги яхти, що призвело до миттєвого обриву болтів під дією бічної сили. Оскільки сила була прикладена прямо до центру мас, відсутній важільний ефект, здатний опустити носа судна. Якби було значне загальмування або опускання носа, навантаження розподілялося б довше, що могло б призвести до видимих пошкоджень корпусу. Але миттєвий вплив викликало таку екстремальну навантаження, що болти зрізалися одразу.
Багато цікавилися, як екіпаж не помітив, що кіл відірвався. За словами капітана, судно поводилося так, ніби лише торкнулося незначної підводної перешкоди. Насправді, відсутність кіля призвело до легкого підйому корпусу – яхта стала легшою, зменшилася осадка.
Роль удачі та конструктивні особливості
Кожне судно має певну формену стійкість, що залежить від ширини корпусу. Jeanneau Sun Odyssey 37 – досить простора яхта, що забезпечує їй певну стійкість. У стандартній конфігурації з кілем цей тип судна зберігає стійкість навіть при нахилі до 120 градусів. Звісно, втрата кіля значно знижує стійкість, але залишається достатньою для запобігання перекиданню в спокійних умовах.
В цій історії удача відіграла вирішальну роль. Більшу частину маршруту яхта пливла за вітром, а під час останнього рейсу на річці Хелфорд стався сильний кроше. Широкий корпус, повні водяні баки (які діяли як баласт), вага двигуна і масивне стерно забезпечили мінімально необхідну стійкість для запобігання перекиданню за сприятливих умов.
Чому ніхто не помітив втрату кіля?
Деякі моряки помилково вважають, що низька стійкість пов'язана з високою швидкістю, вважаючи, що повільний рух завжди безпечніший. Незважаючи на помітні труднощі з управлінням та збільшений період качки через відсутній киль, деякі члени екіпажу могли сприймати це як комфортну поведінку судна, а не як тривожний знак.
Також варто зазначити, що коли яхта пришвартована, її ватерлінію часто не видно ані з причалу, ані з палуби. У даному випадку різниця в осадці склала всього близько 10 см (4 дюйми) – досить тонка деталь, яку можна було помітити тільки при ретельному огляді.
Висновки та уроки
Інцидент з Polbream підкреслює важливі уроки для власників яхт та мореплавців:
- Після будь-якого дотику до дна необхідно проводити ретельну перевірку кіля та внутрішньої обшивки. Ніколи не слід вважати «незначне» дотик безпечним. Для цього корисно відвідати школу яхтингу.
- Будь-який удар об підводну перешкоду, особливо для яхт з глибоким кілем, може призвести до серйозних структурних пошкоджень.
- З часом елементи, такі як киль і корпус, можуть ослаблюватися через втомлення матеріалів, навіть якщо на перший погляд вони виглядають цілими.
- Повторювані, на перший погляд, незначні дотику до дна можуть накопичувати приховані пошкодження, що врешті-решт призведе до катастрофічних наслідків.
Для більше корисних порад відвідайте блог Navi.training.
Технічний аналіз
Коли водолази виявили киль, застряглий на підводному рифі, його негайно доставили для експертизи. Усі три болти кріплення кіля були зрізані рівно на рівні склопластикового корпусу яхти. Залишкові фрагменти болтів були відправлені в Хемпшир для металургійного аналізу. Тип деформації та характер зламу підтвердили, що пошкодження викликане прямим ударом об твердий підводний об'єкт – корозія тут не відіграла ролі. Болти відповідали технічним характеристикам і вимогам по міцності, передбаченим при проектуванні яхти.
Цей випадок служить суворим нагадуванням про те, наскільки критично важливий киль для цілісності яхти і як легко можна упустити з виду структурні пошкодження – до тих пір, поки не стане занадто пізно.
Дізнайтеся більше про Navi.training та наші навчальні програми.