Компас на яхті: Як користуватися морським компасом і для чого він потрібен яхтсменам?

Компас – прилад, знайомий кожному зі шкільної лави. Проста магнітна стрілка, що вперто вказує на Північ. Здається, що може бути простішим і буденнішим? Але коли цей звичний інструмент опиняється на борту яхти, відкривається цілий світ нюансів, про які багато хто навіть не замислюється. Чи справді морський компас такий простий, як його сухопутний побратим, який ми брали у походи? Чому в епоху супутникової навігації досвідчені шкіпери, як і раніше, з повагою ставляться до цього стародавнього пристрою? І які таємниці він зберігає, будучи не просто покажчиком напрямку, а ключем до безпеки та впевненого керування яхтою у відкритому морі? Ця стаття – запрошення зазирнути глибше у світ, де використовується компас на яхті. Ми розповімо, чим він відрізняється від звичного нам туристичного гаджета, який шлях він пройшов від простого плаваючого магніту до високоточного навігаційного приладу, і чому вміння ним користуватися – це не архаїчний навичок, а основа майстерності будь-якого капітана. Можливо, ви по-новому поглянете на цей "звичайний" прилад і зрозумієте, що знання його секретів – це важливий крок до вашої мрії про самостійні та безпечні морські подорожі.

Розуміння того, як користуватися морським компасом, відкриває двері до безпечного та впевненого плавання.

Не просто стрілка на Північ: чим морський компас відрізняється від туристичного?

Багато хто з нас знайомий з туристичними компасами – легкими, компактними пристроями, які допомагають не заблукати в лісі або в горах. Однак морський компас, що встановлюється на яхті, – це прилад зовсім іншого класу, спроектований для роботи в набагато складніших і динамічніших умовах. Їх відмінності зумовлені специфікою морського середовища та вимогами до точності й надійності навігації.

Глобально відмінність туристичного компаса від морського полягає в тому, що магнітна стрілка туристичного компаса показує нам напрямок північ-південь, морський же компас, або як його ще називають яхтовий компас, показує курс, тобто напрямок руху судна щодо сторін світу.

Ось ключові відмінності морського компаса від туристичного:

1. Конструкція та стійкість до хитавиці:

   • Морський компас: Має масивний казанок, часто заповнений спеціальною демпфуючою рідиною (суміш спирту з водою або олія). Ця рідина заспокоює коливання картушки (диска зі шкалою) під час хитавиці, роблячи показання стабільними. Сама картушка збалансована та встановлена на осі або голці з мінімальним тертям. Найважливішою особливістю класичного морського компаса є карданний підвіс (gimbal system) – система з одного або двох кілець, що дозволяє казанку компаса залишатися в горизонтальному положенні навіть при значних нахилах яхти (крені та диференті). Це критично важливо для точності показань. Втім, у сучасних яхтових моделях той же ефект досягається за рахунок того, що картушка компаса ніби плаває в спеціальній рідині всередині кулі, тому при будь-якому крені яхти легко приймає горизонтальне положення.
   • Туристичний компас: Зазвичай має легку пластикову колбу та просту магнітну стрілку. Він не розрахований на сильну і тривалу хитавицю і може давати неточні показання при нахилах.

2. Курсова риска (Lubber Line):

   • Морський компас: Обов'язково оснащений курсовою рискою – нерухомою вертикальною міткою на внутрішній стороні казанця, що вказує поточний курс яхти. Рульовий утримує потрібну поділку картушки навпроти цієї риски.
   • Туристичний компас: Замість курсової риски зазвичай використовується суміщення стрілки з напрямком на об'єкт або з мітками на корпусі для визначення азимуту.

3. Розмір та точність картушки:

   • Морський компас: Картушка, як правило, більшого діаметру з чіткими поділками на 360 градусів, часто з ціною поділки в 1° або 2°. Це дозволяє зчитувати курс з високою точністю.
   • Туристичний компас: Картушка (або просто стрілка) менша, поділки можуть бути грубішими. Точність достатня для орієнтування на місцевості, але не завжди для морської навігації.

4. Підсвічування:

   • Морський компас: Практично всі стаціонарні морські компаси мають вбудоване підсвічування (зазвичай червоного кольору для збереження нічного зору) для зчитування показань у темний час доби.
   • Туристичний компас: Підсвічування зустрічається рідко, частіше використовуються люмінесцентні мітки.

5. Компенсація девіації:

   • Морський компас: Часто має вбудовані або встановлювані поруч коригувальні магніти (компенсатори девіації) для усунення впливу власного магнітного поля судна.
   • Туристичний компас: Не має засобів компенсації девіації, оскільки передбачається його використання далеко від великих металевих об'єктів.

6. Міцність та матеріали:

   • Морський компас: Виготовляється з міцних, корозійностійких матеріалів (латунь, бронза, якісний пластик), здатних витримувати агресивний вплив морського середовища (солона вода, УФ-випромінювання, перепади температур).
   • Туристичний компас: Зазвичай зроблений з легкого пластику, менш стійкий до суворих умов.

Розуміння цих відмінностей важливе не тільки для загального розвитку, але й для усвідомлення того, чому компас на яхті використовується саме такий, більш складний і дорогий прилад. Освоєння роботи зі справжнім морським компасом і того, як використовується компас на яхті – це частина професійної підготовки будь-якого шкіпера, яку ви зможете пройти на курсах Navi.training, де теорії та практиці приділяється рівна увага.

Від плаваючого магніту до високоточного приладу: історія морського компаса

Історія морського компаса – це захоплююча подорож крізь віки, що відображає прагнення людини пізнавати світ і підкоряти морські простори. Той прилад, який ми бачимо сьогодні на яхтах, є результатом багатовічної еволюції та винахідливості багатьох умів.

Ранні відкриття та "мокрий" компас (Стародавній Китай та Середньовіччя)

Вважається, що властивість магніту вказувати напрямок була відома ще в Стародавньому Китаї, можливо, вже у ІІ столітті до н.е. Перші компаси являли собою намагнічений шматочок заліза (часто у формі рибки або ложки), який плавав у посудині з водою, або голку, насаджену на корок. Такі "мокрі" компаси були недосконалими: голка прилипала до стінок посудини, вода вихлюпувалася при хитавиці.

В Європу знання про компас, ймовірно, прийшло через арабів у XII-XIII століттях. Моряки Середземномор'я та Північної Європи почали використовувати магнітну голку, протягнуту через соломинку і також плаваючу у воді. Згадки про такий прилад зустрічаються в Олександра Неккама (1187 р.) та Гійо де Прованса (близько 1205 р.).

Поява "сухого" компаса та картушки (XIII-XIV століття)

Крім того, дізнайтеся, [що таке яхтинг]. Значним кроком вперед стало винайдення "сухого" компаса. Магнітна голка була закріплена на осі, що дозволяло їй вільніше обертатися. Найважливішим удосконаленням стала поява картушки – диска, скріпленого з магнітною голкою та розділеного на румби (спочатку 8 або 16, пізніше 32). Тепер моряк міг безпосередньо зчитувати курс судна. Винахід картушки приписують італійцю Флавіо Джойя з Амальфі (початок XIV століття), хоча це заперечується деякими істориками. На картушці також стали зображати розу вітрів.

Удосконалення епохи Великих географічних відкриттів (XV-XVII століття)

В епоху Великих географічних відкриттів компас став незамінним інструментом навігатора. З'явилися перші спроби врахувати магнітне схилення. Христофор Колумб під час свого плавання 1492 року помітив, що стрілка компаса відхиляється від Полярної зірки (тобто від істинної Півночі), і це відхилення змінюється зі зміною довготи.

Для зменшення впливу хитавиці компас стали поміщати в карданний підвіс, що дозволяв казанку залишатися горизонтальним.

Науковий підхід та боротьба з девіацією (XVIII-XIX століття)

З розвитком науки та металургії (поява залізних та сталевих суден) гостро постала проблема девіації – впливу суднового заліза на показання компаса.

• Англійський вчений Гоуін Найт у середині XVIII століття запропонував удосконалені магнітні стрілки та методи їх намагнічування.
• Метью Фліндерс на початку XIX століття розробив фліндерсбар – вертикальний брус з м'якого заліза, що встановлювався поруч з компасом для компенсації вертикальної складової суднового магнетизму.
• Величезний внесок в удосконалення морського компаса зробив лорд Кельвін (Вільям Томсон) у другій половині XIX століття. Його компас мав легку картушку з вісьмома короткими паралельними магнітними стрілками, що зменшувало тертя та період власних коливань. Він також розробив систему компенсації девіації за допомогою постійних магнітів та сфер з м'якого заліза (кулі Кельвіна), що розміщувалися з боків нактоуза. Компас Кельвіна на довгі роки став стандартом для морських суден.

XX століття та сучасні компаси

У XX столітті тривало вдосконалення матеріалів та конструкцій. З'явилися рідинні компаси з покращеним демпфуванням. Розвиток електроніки призвів до створення гірокомпасів (що не залежать від магнітного поля Землі) та електронних магнітних компасів (флюксгейт-компасів), які сьогодні широко використовуються, зокрема для керування автопілотами.

Незважаючи на появу GPS та інших супутникових систем, класичний магнітний компас залишається обов'язковим обладнанням на будь-якому судні як надійний та енергонезалежний інструмент. Його історія – це історія морських відкриттів, розвитку науки та людської винахідливості. Вивчаючи його в Navi.training, ви доторкаєтеся до цієї багатої історії.

Серце яхти, що вказує шлях: Розбираємося в будові рульового компаса та пеленгаторного компаса

Магнітний компас, хоч і здається простим приладом, має цікаву будову, розуміння якої допомагає краще ним користуватися. На яхтах найчастіше зустрічаються два основні типи магнітних компасів: рульовий компас (головний) компас та ручний пеленгаторний компас. Варто зазначити, що якщо сучасні ручні пеленгаторні компаси – це дійсно компактні пристрої, то їх попередники, стаціонарні пелоруси або азимутальні компаси, що встановлювалися на нактоузі головного компаса або на окремій підставці, могли бути досить значними приладами, призначеними для точного визначення пеленгів.

Рульовий компас (Main Steering Compass)

Це основний компас, встановлений стаціонарно, зазвичай перед штурвалом або румпелем, так, щоб рульовому було зручно зчитувати його показання. Його конструкція покликана забезпечити стабільність показань навіть при хитавиці.

• Картушка (Compass Card): Це диск, на який нанесені поділки в градусах (від 0° до 360°) і часто основні румби (N, E, S, W та проміжні). Картушка збалансована та встановлена на спеціальній голці або осі так, щоб вона могла вільно обертатися. Під картушкою закріплені один або кілька постійних магнітів (магнітні стрілки), які й орієнтують її за магнітним полем Землі.
• Казанок (Compass Bowl): Це герметична ємність, в якій знаходиться картушка. Казанок зазвичай заповнений спеціальною рідиною (суміш спирту та дистильованої води або спеціальне масло). Рідина виконує кілька функцій:
  • Демпфування: Заспокоює коливання картушки при хитавиці, роблячи показання стабільнішими.
  • Зменшення тертя: Знижує тертя осі картушки, підвищуючи її чутливість.
  • Підтримка картушки: Іноді рідина допомагає підтримувати вагу картушки, зменшуючи навантаження на вісь.
• Курсова риска (Lubber Line): Це вертикальна риска або мітка, нанесена на внутрішній стороні казанця компаса з боку носа яхти. Курсова риска нерухома відносно яхти і вказує поточний курс судна за компасом. Тобто, та поділка на картушці, яка збігається з курсовою рискою, і є ваш компасний курс.
• Нактоуз (Binnacle): На великих яхтах рульовий компас може бути встановлений у нактоузі – спеціальній підставці або кожусі, який захищає компас і часто містить коригувальні магніти для компенсації девіації (про неї трохи пізніше).
• Підсвічування: Для використання в темний час доби більшість рульових компасів мають підсвічування картушки.

Ручний пеленгаторний компас (Hand Bearing Compass)

Це портативний компас, який використовується для визначення напрямків (пеленгів) на різні об'єкти: маяки, берегові орієнтири, інші судна. Він компактніший і часто має призматичну систему або спеціальний візир для точного зняття показань. Рідинне демпфування також допомагає стабілізувати картушку.

Принцип роботи всіх магнітних компасів базується на взаємодії їх магнітних елементів з магнітним полем Землі. Магнітні стрілки компаса вибудовуються вздовж силових ліній цього поля, вказуючи напрямок на магнітний північний полюс Землі. Важливо пам'ятати, що магнітний полюс не збігається з географічним (істинним) північним полюсом, і цю відмінність, звану магнітним схиленням, необхідно враховувати в навігації. Про схилення та девіацію ми поговоримо докладніше в наступних розділах.

Розуміння будови компаса – це перший крок до впевненого його використання. На практичних заняттях у Navi.training ви не тільки навчитеся зчитувати показання компаса, але й зрозумієте, як він реагує на рухи яхти, як враховувати різні поправки та використовувати його для прокладання курсу та визначення свого місцезнаходження. Це знання додає впевненості, особливо коли електронні помічники мовчать.

Мова компаса: градуси, румби і як їх читати

Освоїти мову компаса – означає навчитися розуміти його показання та використовувати їх для навігації. Здається, що це складно, але насправді все логічно та послідовно.

Градусна система

Сучасні компаси, зокрема й яхтові, мають картушку, розділену на 360 градусів (°). Відлік йде за годинниковою стрілкою, починаючи від Півночі (North, N), якому відповідає 0° або 360°.

• Північ (N): 0° або 360°
• Схід (East, E): 90°
• Південь (South, S): 180°
• Захід (West, W): 270°

Між цими основними напрямками розташовуються проміжні:

• Північний Схід (North-East, NE): 45°
• Південний Схід (South-East, SE): 135°
• Південний Захід (South-West, SW): 225°
• Північний Захід (North-West, NW): 315°

Ці вісім напрямків називаються головними румбами.

Четвертні румби та дрібніші поділки

Для більшої точності коло ділиться далі. Між головними румбами знаходяться четвертні румби, наприклад:

• Норд-норд-ост (NNE): 22.5° (між N та NE)
• Ост-норд-ост (ENE): 67.5° (між NE та E)
• І так далі, всього 16 четвертних румбів.

За старих часів використовувалася і більш дробна, 32-румбова система, але сьогодні в практичній навігації на яхтах найчастіше оперують градусами, оскільки це забезпечує найбільшу точність. На картушці компаса зазвичай нанесені числові мітки через кожні 5°, 10° або 30°, а також дрібніші поділки, що дозволяють зчитувати курс з точністю до градуса.

Як читати показання рульового компаса

Як ми вже згадували, на рульовому компасі є курсова риска (lubber line). Це нерухома мітка, яка завжди вказує напрямок носа вашої яхти. Щоб дізнатися поточний компасний курс, вам потрібно просто подивитися, яке значення на картушці, що обертається, збігається з цією курсовою рискою.

Наприклад, якщо курсова риска вказує на позначку 90° на картушці, значить, ваша яхта йде компасним курсом на Схід. Якщо на 225°, то на Південний Захід.

Точність та умови зчитування

• Стабільність: Намагайтеся зчитувати показання, коли яхта йде відносно рівно, без сильної хитавиці або різких поворотів. Рідина в компасі згладжує коливання, але при сильній хитавиці картушка все одно може "гуляти".
• Освітлення: У темний час доби використовуйте підсвічування компаса. Червоне підсвічування краще, оскільки воно менше порушує нічний зір.
• Відсутність перешкод: Переконайтеся, що поруч із компасом немає металевих предметів (інструменти, мобільні телефони, ключі) або працюючих електроприладів, які можуть викликати девіацію – відхилення стрілки компаса від магнітного меридіана під впливом магнітного поля самого судна.

Вивчення мови компаса – це як вивчення азбуки перед читанням захоплюючої книги про морські пригоди. На курсах Navi.training ви отримаєте не тільки теоретичні знання, але й багато практики, включаючи нічні виходи, коли вміння швидко і точно зчитувати показання компаса стає особливо важливим. Це той фундаментальний навичок, який перетворює простого пасажира на впевненого керманича.

Тримати курс: як керувати яхтою за компасом

Уміння вести яхту за заданим компасним курсом – один із ключових навичок будь-якого шкіпера. Це не просто технічна дія, а справжнє мистецтво, що вимагає уваги, відчуття судна та розуміння, як яхта реагує на вітер та хвилі.

Процес утримання курсу

1. Знати свій курс: Перш за все, вам потрібно знати, яким компасним курсом ви повинні слідувати. Цей курс може бути взятий з навігаційного плану, розрахований за картою або отриманий від інструктора.
2. Сумістити курсову риску з потрібним значенням: Ваше завдання як керманича – керувати яхтою так, щоб курсова риска на компасі постійно вказувала на задане градусне значення картушки.
3. Плавне кермування: Уникайте різких рухів штурвалом або румпелем. Коригування курсу повинні бути невеликими та плавними. Яхта має інерцію, і надмірне кермування не тільки втомлює, а й уповільнює судно, оскільки руль, що працює, створює додатковий опір.
4. Орієнтир на горизонті (якщо можливо): Якщо ви йдете вдень у гарну видимість, корисно вибрати на горизонті якийсь віддалений орієнтир (наприклад, гору, хмару певної форми, далеке судно), який відповідає вашому курсу. Періодично звіряйтеся з компасом, але намагайтеся вести яхту, орієнтуючись на цей віддалений об'єкт. Це допомагає уникнути постійного "зависання" над компасом і дозволяє краще відчувати яхту та навколишнє оточення.
5. Врахування зовнішніх факторів: Пам'ятайте, що вітер та хвилі постійно намагатимуться збити вас з курсу.
   • Вітер: При плаванні під вітрилом зміна сили або напрямку вітру впливатиме на поведінку яхти та вимагатиме коригування кермом.
   • Хвилі: Хвилі можуть розвертати яхту. Іноді доводиться трохи "підкермовувати" на хвилі, щоб зберегти генеральний напрямок.
   • Дрейф та знесення: Бічний вітер та течія можуть викликати дрейф (знесення) яхти. Компас покаже, куди спрямований ніс яхти (її курс), але істинний шлях яхти відносно дна (шляховий кут) може відрізнятися. Це вже складніші аспекти навігації, які докладно розбираються на шкіперських курсах.

Практичні поради для утримання курсу

• Дивіться вперед: Більшу частину часу дивіться вперед, на хвилі, вітрила, інші судна та горизонт. На компас поглядайте періодично для контролю.
• Антиципація: Вчіться передбачати, як яхта відреагує на хвилю, що наближається, або порив вітру, і робіть випереджувальні, ледь помітні коригування кермом.
• Не "боріться" з яхтою: Якщо яхта постійно прагне зійти з курсу в один бік (наприклад, сильно приводиться до вітру), це може бути сигналом неправильного налаштування вітрил або дисбалансу судна. Замість того, щоб постійно "пересилювати" її кермом, краще спробувати усунути причину.
• Середній курс: В умовах сильної хитавиці або при поривчастому вітрі картушка компаса може коливатися. У таких випадках намагайтеся дотримуватися середнього значення заданого курсу, не намагаючись ідеально точно утримувати стрілку на кожному градусі.
• Практика, практика і ще раз практика: Впевнене утримання курсу за компасом приходить з досвідом. Практичні заняття на воді, зокрема нічні виходи, які є частиною програми навчання в Navi.training, дозволяють відточити цю навичку до автоматизму. Вночі, коли візуальних орієнтирів мало, компас стає вашим головним провідником.

Керування яхтою за компасом – це медитативний процес. Він вимагає концентрації, але натомість дає глибоке єднання з судном та морем. Це основа безпеки та незалежності у будь-якій ситуації, особливо коли сучасні технології підводять. Освоївши цей навичок, ви відчуєте справжню впевненість у своїх силах як капітана.

Таємниці магнітної стрілки: магнітне схилення та девіація компаса простими словами

Щоб компас став дійсно надійним інструментом, недостатньо просто вміти зчитувати його показання. Необхідно розуміти, що його стрілка вказує не на географічну (істинну) Північ, а на магнітну, і що на її показання можуть впливати різні фактори. Два головні "винуватці" таких відхилень – це магнітне схилення та девіація компаса. Давайте розберемося з ними без зайвих складнощів.

Магнітне схилення (Magnetic Variation/Declination)

Як ми вже знаємо, Земля – це великий магніт. У неї є географічні полюси (точки, через які проходить вісь обертання Землі) та магнітні полюси. І ось тут-то й криється перша загадка: географічний Північний полюс і магнітний Північний полюс – це не одна й та сама точка! Магнітний полюс постійно потроху "дрейфує".

Магнітне схилення (позначається D або Var) – це кут між напрямком на істинну (географічну) Північ та напрямком на магнітну Північ у даній точці земної поверхні. Схилення може бути:

• Східним (E - East): якщо магнітна стрілка компаса відхиляється на схід від істинної Півночі.
• Західним (W - West): якщо магнітна стрілка компаса відхиляється на захід від істинної Півночі.

Величина та напрямок магнітного схилення різні для різних точок на Землі і, крім того, повільно змінюються з часом. Цю інформацію (величину схилення та його річну зміну) завжди вказують на морських навігаційних картах, зазвичай на компасній розі або у спеціальних примітках. Для точної навігації, особливо при роботі з паперовою картою, необхідно враховувати схилення, щоб переводити компасні курси в істинні та навпаки. Дізнатися актуальне значення магнітного схилення для будь-якої точки світу можна за допомогою спеціальних онлайн-калькуляторів, наприклад, на сайті Національного управління океанічних та атмосферних досліджень США (NOAA).

Девіація (Deviation)

Друга "проблема" для точних показань компаса – це девіація (позначається d або Dev). Девіація – це відхилення магнітної стрілки компаса від напрямку магнітного меридіана, викликане впливом власного магнітного поля яхти.

Звідки на яхті власне магнітне поле? Його створюють:

• Металеві частини корпусу та обладнання: сталевий кіль, двигун, якорі, лебідки, балони з газом тощо.
• Електрообладнання та проводка: працюючі електроприлади, генератори, радіостанції створюють електромагнітні поля.
• Вантаж: якщо на борту є якийсь магнітний вантаж (хоча для прогулянкових яхт це рідкість).

Девіація – штука підступна. Вона не постійна і залежить від курсу самої яхти. Тобто, на різних курсах яхти девіація буде різною. Наприклад, якщо ніс яхти дивиться на Північ, девіація може бути +2° (східна), а якщо на Схід – то -3° (західна).

Як боротися з девіацією?

1. Правильне встановлення компаса: Компас намагаються встановлювати якомога далі від джерел магнітних перешкод.
2. Компенсація девіації (Swinging the compass): Це процес налаштування компаса за допомогою спеціальних коригуючих магнітів (зазвичай це невеликі бруски з магнітом'якого заліза та постійні магніти), які розміщують поруч із компасом так, щоб максимально зменшити девіацію. Цю процедуру виконують фахівці.
3. Таблиця девіації: Навіть після компенсації зазвичай залишається залишкова девіація. Для її обліку складають таблицю девіації (deviation table), в якій вказують значення девіації для різних курсів яхти (зазвичай через кожні 10-15 градусів). Ця таблиця завжди повинна бути під рукою у штурмана.

На [курсах яхтингу] Navi.training майбутні шкіпери вчаться не тільки теоретичним основам схилення та девіації, а й практичним методам їхнього врахування при прокладанні курсу та визначенні місцезнаходження судна. Розуміння цих поправок критично важливе для безпечної навігації, особливо коли ви покладаєтеся на магнітний компас як основний інструмент. Це ті "дрібниці", які відрізняють обізнаного капітана від недосвідченого новачка. Саме тут ви дізнаєтеся, як користуватися морським компасом у найрізноманітніших умовах.

Взяти пеленг на яхті: компас як інструмент визначення напрямку

Крім утримання яхти на заданому курсі, компас виконує ще одну найважливішу навігаційну функцію – він дозволяє визначати напрямки на різні об'єкти, тобто брати пеленги. Уміння швидко та точно взяти пеленг на яхті та нанести його на карту – це основа основ класичної навігації.

Що таке пеленг?

Пеленг (Bearing) – це кут між напрямком на Північ (істинну, магнітну або компасну) та напрямком на спостережуваний об'єкт, що вимірюється за годинниковою стрілкою від 0° до 360°. Простіше кажучи, це курс, яким вам потрібно було б йти, щоб прямо потрапити на цей об'єкт.

Залежно від того, яка Північ використовується як початковий напрямок, розрізняють:

• Істинний пеленг (True Bearing, TB): Кут між напрямком на істинну Північ та напрямком на об'єкт.
• Магнітний пеленг (Magnetic Bearing, MB): Кут між напрямком на магнітну Північ та напрямком на об'єкт.
• Компасний пеленг (Compass Bearing, CB): Кут, виміряний безпосередньо за компасом яхти щодо його курсової риски або за допомогою пеленгатора. Саме його ми й отримуємо на практиці.

Для навігаційних розрахунків компасний пеленг потім перераховують на істинний, враховуючи девіацію компаса та магнітне схилення.

Як взяти пеленг?

Існує кілька способів взяти пеленг на яхті:

1. За допомогою рульового компаса (приблизно):

   • Направте ніс яхти точно на спостережуваний об'єкт.
   • Зчитайте курс за рульовим компасом. Це і буде приблизний компасний пеленг на об'єкт. Цей спосіб не дуже точний, оскільки вимагає маневрування яхтою і складний для швидкого визначення напрямків на кілька об'єктів.

2. За допомогою ручного пеленгаторного компаса (Hand Bearing Compass): Це найбільш точний та зручний спосіб.

   • Візьміть пеленгаторний компас у руки.
   • Направте його на вибраний об'єкт так, щоб об'єкт було видно через прицільні пристрої компаса (мушку, цілик, призму).
   • Одночасно зчитайте значення в градусах на картушці компаса, яке збігається з прицільною лінією. Це і є компасний пеленг на об'єкт.

3. За допомогою спеціального пеленгатора, встановленого на рульовому компасі: Деякі рульові компаси обладнані знімним або вбудованим пеленгатором (азимутальним колом з діоптрами). Процес схожий на роботу з ручним пеленгатором.

Для чого потрібні пеленги?

Уміння брати пеленги відкриває безліч можливостей для навігації:

• Визначення місцезнаходження яхти (Line of Position, LOP):

  • За двома пеленгами: Взявши пеленги на два відомі та нанесені на карту об'єкти (наприклад, маяк та мис), і нанісши ці пеленги на карту (як лінії, що виходять з цих об'єктів під відповідними кутами), ви знайдете точку їх перетину. Ця точка і буде вашим місцезнаходженням. Для більшої точності об'єкти повинні знаходитися під кутом, близьким до 90° один до одного.
  • За трьома пеленгами: Для ще більшої точності беруть пеленги на три об'єкти. На карті ці три лінії зазвичай утворюють невеликий трикутник (трикутник похибок), всередині якого і знаходиться яхта.
  • Крюйс-пеленг (Running Fix): Якщо видно тільки один орієнтир, можна визначити своє місцезнаходження, взявши на нього два пеленги через певний проміжок часу і знаючи пройдену за цей час відстань та курс.

• Контроль за якірною стоянкою: Взявши пеленги на кілька берегових орієнтирів після постановки на якір та періодично їх перевіряючи, можна контролювати, чи не дрейфує яхта. А ще можна дізнатися про різні [види якорів].

• Визначення небезпечних секторів та безпечних курсів: Наприклад, пеленг на небезпеку (скелю, мілину) дозволяє зрозуміти, чи знаходитесь ви в безпечному секторі.

• Виявлення інших суден та запобігання зіткненням: Якщо пеленг на зустрічне судно не змінюється, а дистанція скорочується, це вірна ознака небезпеки зіткнення.

На практичних заняттях у Navi.training ви навчитеся швидко та точно брати пеленги, працювати з таблицею девіації, перераховувати компасні пеленги в істинні та наносити їх на карту. Ці навички незамінні для класичної навігації та є фундаментом безпеки в морі, особливо коли ви вирішите вирушити в самостійне плавання далеко від знайомих берегів.

Компас і карта: основи класичної навігації та прокладання курсу за компасом

Навіть якщо ваша яхта оснащена найсучаснішим картплотером, уміння працювати з паперовою морською картою та компасом — це не просто данина традиціям, а нагальна необхідність для будь-якого грамотного шкіпера. Цей навичок забезпечує навігаційну незалежність та глибоке розуміння навколишньої обстановки.

Морська навігаційна карта

Морська карта – це не просто схема місцевості, це докладний документ, що містить всю необхідну інформацію для безпечного плавання:

• Глибини: Вказані цифрами (у метрах, футах або сажнях – одиниця виміру завжди вказується на карті) і часто виділені ізобатами (лініями рівних глибин) та колірною відмивкою.
• Навігаційні небезпеки: Скелі, мілини, затонулі судна, підводні кабелі та трубопроводи.
• Засоби навігаційного обладнання (ЗНО): Маяки, буї, знаки, їх характеристики (колір, форма, характер вогню, звукові сигнали).
• Берегова лінія: Її обриси, примітні миси, затоки, гирла річок.
• Характер ґрунту: Важливо для вибору місця якірної стоянки.
• Магнітне схилення: Вказується на компасній розі або у спеціальній інформації на карті, включаючи його річну зміну.
• Масштаб карти: Дозволяє вимірювати відстані.
• Сітки координат: Лінії широти та довготи для визначення точного місцезнаходження.

Прокладання курсу за компасом

Одне з основних завдань при роботі з картою та компасом – це прокладання курсу за компасом, тобто визначення напрямку руху від однієї точки до іншої.

1. Визначення істинного курсу (ІК): На карті з'єднайте початкову та кінцеву точки вашого маршруту прямою лінією. За допомогою паралельної лінійки або транспортира виміряйте кут цієї лінії відносно найближчого меридіана (напрямок на істину Північ). Це буде ваш істинний курс.
2. Врахування магнітного схилення: Візьміть з карти значення магнітного схилення (Var) для вашого району.
   • Якщо схилення східне (E), то магнітний курс (МК) = ІК – Var.
   • Якщо схилення західне (W), то МК = ІК + Var.
3. Врахування девіації: Візьміть з таблиці девіації вашого компаса значення девіації (Dev) для розрахованого магнітного курсу.
   • Якщо девіація східна (E), то компасний курс (КК) = МК – Dev.
   • Якщо девіація західна (W), то КК = МК + Dev. Отриманий компасний курс – це той курс, який ви повинні утримувати за рульовим компасом. Щоб знати свій курс та інші важливі дані, також варто заглянути на [сайти погоди] та знати [прогноз погоди].

Визначення місцезнаходження судна (ВМС)

Класичні методи визначення місцезнаходження судна за допомогою компаса та карти включають:

• За двома або трьома пеленгами на відомі орієнтири: Як ми обговорювали раніше, взявши компасні пеленги на маяки, миси або інші об'єкти, нанесені на карту, перерахувавши їх в істинні пеленги та нанісши на карту, в точці перетину ліній пеленгів ви отримаєте своє місцезнаходження.
• За пеленгом та відстанню: Якщо ви знаєте пеленг на об'єкт та відстань до нього (наприклад, виміряну радаром або візуально), ви можете визначити своє місцезнаходження.
• Крюйс-пеленг: Визначення місцезнаходження за двома різночасними пеленгами на один і той же орієнтир з урахуванням пройденої яхтою відстані та курсу між пеленгами.
• За горизонтальними кутами між трьома об'єктами: Вимірюється секстаном та наноситься на карту за допомогою протрактора. Цьому та іншому навчає [Яхтова школа].

Числове злічування шляху (Dead Reckoning, DR)

Коли немає можливості точно визначити своє місцезнаходження (наприклад, у тумані або далеко від берегів), використовується числове злічування шляху. Це метод визначення передбачуваного місцезнаходження яхти на основі її останнього відомого точного місцезнаходження, пройденого курсу, швидкості та часу. При цьому важливо враховувати можливе знесення яхти течією та вітром (дрейф).

Злічене місцезнаходження регулярно наноситься на карту. Також корисно знати [яхтову термінологію].

Робота з компасом та картою вимагає акуратності, уваги та практики. Це не просто механічне виконання розрахунків, а творчий процес, що розвиває морське мислення. На курсах Navi.training ви отримаєте всі необхідні теоретичні знання та, що особливо важливо, відпрацюєте ці навички на практиці під керівництвом досвідчених інструкторів. Ви навчитеся "читати" карту, впевнено користуватися компасом, прокладати курс та визначати своє місцезнаходження в різних умовах, зокрема під час унікальних денних та нічних практичних занять. Це дасть вам ту саму навігаційну грамотність, яка є запорукою безпеки та впевненості у будь-якому плаванні.

Електронний страж курсу: що потрібно знати про електронні компаси для яхти та автопілоти

Поряд з класичними магнітними компасами, сучасні яхти все частіше оснащуються електронними компасами. Ці пристрої не тільки дублюють, а й розширюють можливості своїх магнітних побратимів, а також тісно інтегруються з іншими бортовими системами, в першу чергу – з автопілотами.

Як працюють електронні компаси?

Існує кілька типів електронних компасів, але на яхтах найбільш поширені флюксгейт-компаси (fluxgate compass).

• Флюксгейт-компас: Його основний елемент – це датчик (сенсор), що складається з двох або більше котушок, намотаних на осердя зі спеціального високопроникного магнітного матеріалу. Цей датчик вимірює компоненти магнітного поля Землі. Електронна схема обробляє сигнали з датчика та обчислює напрямок на магнітну Північ. Дані про курс виводяться на цифровий дисплей або передаються в інші навігаційні системи.

Переваги флюксгейт-компасів: * Відсутність рухомих частин (картушки), що робить їх менш чутливими до вібрацій та ударів. * Можливість встановлення датчика у віддаленому місці, захищеному від магнітних перешкод, а дисплея – у зручному для рульового місці. * Легка інтеграція з іншою електронікою (картплоттери, автопілоти, багатофункціональні дисплеї). * Часто мають функцію автоматичної компенсації девіації (після процедури калібрування).

Деякі сучасні системи можуть використовувати дані від GPS-компасів (або супутникових компасів), які визначають курс судна на основі сигналів від кількох GPS-антен, рознесених на борту. Вони визначають істинний курс і не схильні до магнітного схилення та девіації, але залежні від роботи GPS-системи та електроживлення.

Електронний компас та автопілот

Електронний компас є "очима та вухами" автопілота. Автопілот – це система, яка автоматично утримує яхту на заданому курсі. Для цього йому необхідні точні та стабільні дані про поточний курс судна, які й надає електронний компас. До речі, варто дізнатися, чим [капітан відрізняється від шкіпера].

Автопілот отримує від компаса інформацію про відхилення від заданого курсу та за допомогою виконавчого механізму (електричного або гідравлічного приводу) впливає на рульове управління, повертаючи яхту на курс. Сучасні автопілоти також можуть враховувати дані про швидкість, вітер та стан моря для більш точного та економічного кермування.

Чи потрібно враховувати схилення та девіацію для електронних компасів?

• Магнітне схилення: Флюксгейт-компас, як і звичайний магнітний, вимірює напрямок на магнітну Північ. Тому для отримання істинного курсу необхідно враховувати магнітне схилення. Однак багато сучасних навігаційних систем (картплоттери, багатофункціональні дисплеї), отримуючи дані від флюксгейт-компаса, можуть автоматично вносити поправку на схилення, якщо в них введено його значення (вручну або з бази даних). GPS-компаси відразу дають істинний курс.
• Девіація: Флюксгейт-компас також схильні до девіації, якщо їхній датчик встановлений поблизу джерел магнітних перешкод. Більшість з них мають процедуру калібрування (часто звану "swinging" або "компенсація"), під час якої яхта виконує кілька повних поворотів, а електроніка компаса аналізує зміни показань та обчислює поправки на девіацію для різних курсів, зберігаючи їх у пам'яті. Після правильного калібрування електронний компас видає вже скоригований магнітний курс (або його можна налаштувати на виведення істинного курсу, якщо він отримує дані про схилення).

Важливість калібрування

Для коректної роботи електронного компаса і, відповідно, автопілота, критично важлива правильна та регулярна калібрування (компенсація девіації). Цю процедуру слід виконувати:

• Після встановлення компаса.
• Після встановлення на яхті нового обладнання, яке може створювати магнітні перешкоди (двигун, генератор, великі металеві предмети).
• Періодично, для перевірки точності.

Незважаючи на "розумність" електронних систем, розуміння принципів їхньої роботи та необхідності врахування поправок залишається важливим для шкіпера. На курсах Navi.training ви познайомитеся з сучасним навігаційним обладнанням, включаючи електронні компаси для яхти та автопілоти, і навчитеся не тільки користуватися ними, а й розуміти, як вони працюють і як забезпечити їх точність. Адже навіть найпередовіша технологія вимагає грамотного користувача.

Компас у негоду та вночі: ваш головний орієнтир

Коли сонце ховається за горизонтом або небо затягують хмари, а видимість різко падає, роль магнітного компаса на борту яхти зростає багаторазово. У таких умовах він перестає бути просто навігаційним інструментом і перетворюється на ваш головний, а часом і єдиний, надійний орієнтир.

Навігація вночі

Нічне плавання має свою особливу романтику, але й висуває підвищені вимоги до навичок шкіпера. Візуальні орієнтири, звичні вдень (обриси берега, окремі дерева чи будівлі), або зникають зовсім, або стають важкорозрізнюваними.

• Вогні: Вночі головними орієнтирами стають навігаційні вогні.
• Вогні ЗНО (Засобів Навігаційного Обладнання): Маяки, буї, що світяться, створні вогні. Їх характеристики (колір, частота та характер проблисків) вказані на карті та в лоціях, і їх правильна ідентифікація критично важлива. [Морська термінологія] для яхтсменів постійно поповнюється новими термінами.
• Навігаційні вогні інших суден: За їх розташуванням та кольором можна визначити тип судна, його курс та наміри. Червоний вогонь – лівий борт, зелений – правий, білий – кормовий або топовий. Якщо ви бачите одночасно червоний та зелений бортові вогні зустрічного судна, це означає, що воно йде прямо на вас.
• Компас – ваш поводир: Саме вночі вміння точно утримувати курс за компасом стає першочерговим. Обраний на карті безпечний курс витримуєте, постійно звіряючись з рульовим компасом.
• Обережність при взятті пеленгів: Вночі складніше точно ідентифікувати об'єкти для пеленгування. Використовуйте тільки добре впізнавані маяки або вогні з відомими характеристиками.
• Адаптація зору: Для збереження нічного зору використовуйте на борту червоне підсвічування приладів та карт. Уникайте яскравого білого світла.

Плавання в умовах обмеженої видимості (туман, дощ, сніг)

Туман – один із найпідступніших ворогів моряка. Видимість може впасти до кількох десятків метрів, і тоді орієнтація в просторі стає надзвичайно складним завданням.

• Компас та числове злічування: У тумані ви практично повністю покладаєтеся на компас для утримання курсу та на числове злічування шляху для визначення свого передбачуваного місцезнаходження. Точність ведення злічування стає життєво важливою.
• Звукові сигнали: За міжнародними правилами (МППЗС-72), в умовах обмеженої видимості судна зобов'язані подавати приписані туманні сигнали (гудки, дзвін, гонг). Важливо не тільки подавати свої сигнали, а й уважно слухати ефір, намагаючись визначити за звуками наявність та напрямок інших суден. Пам'ятайте, що звук у тумані поширюється оманливо.
• Радар та GPS: Якщо на борту є радар та GPS, вони стають неоціненними помічниками. Радар допоможе виявити інші судна та перешкоди, а GPS дасть ваше місцезнаходження. Але не забувайте, що й електроніка може відмовити.
• Зниження швидкості: В умовах поганої видимості необхідно знизити швидкість до мінімальної, що забезпечує керованість судна, щоб мати достатньо часу для маневру при раптовій появі небезпеки.
• Постійне спостереження: Посильте візуальне та слухове спостереження.

Практика плавання в складних умовах, включаючи нічні виходи та тренування в умовах умовного "туману" (коли частина огляду закрита), є невід'ємною частиною якісної підготовки шкіперів у Navi.training. Наші інструктори навчать вас не боятися цих умов, а впевнено використовувати компас та інші доступні засоби для безпечної навігації. Адже справжній капітан – це той, хто готовий вести свою яхту до мети в будь-яку погоду та в будь-який час доби, покладаючись на свої знання, досвід та вірні інструменти, головним з яких у таких ситуаціях стає компас на яхті.

Не тільки дивитися, а й дбати: догляд за компасом

Магнітний компас, незважаючи на свою здавану простоту та надійність, вимагає певної уваги та догляду. Правильне поводження та своєчасне обслуговування забезпечать його довгу та безвідмовну роботу, а значить, і вашу безпеку в морі.

Основні правила догляду та експлуатації:

1. Захист від ударів та вібрацій: Хоча яхтові компаси спроектовані так, щоб витримувати морські умови, сильні удари або постійна надмірна вібрація можуть пошкодити чутливий механізм картушки або її опору. Намагайтеся уникати падіння компаса (особливо ручного) та стежте за надійністю кріплення стаціонарного компаса.
2. Чистота скла та корпусу: Регулярно протирайте скло компаса м'якою чистою тканиною, щоб забезпечити гарну видимість картушки. Використовуйте прісну воду для видалення сольових відкладень. Не застосовуйте абразивні засоби для чищення або розчинники, які можуть пошкодити скло або корпус.
3. Перевірка рідини в казанку: Періодично оглядайте казанок компаса. Рідина всередині повинна бути прозорою, без помутнінь та бульбашок повітря.
   • Бульбашки повітря: Невелика бульбашка може з'являтися при різких перепадах температури і зазвичай не є великою проблемою, якщо вона не заважає зчитуванню показань. Однак якщо бульбашка велика або їх багато, це може вказувати на витік рідини. У цьому випадку компас вимагає ремонту або доливки спеціальної рідини в сервісному центрі. Не намагайтеся самостійно розкривати герметичний казанок.
   • Помутніння рідини: Може бути викликане старінням рідини або попаданням води. Такий компас також потребує обслуговування.
4. Стан картушки: Картушка повинна обертатися плавно, без заїдань. Вона повинна швидко стабілізуватися після повороту яхти. Якщо картушка рухається мляво або "залипає", це може вказувати на проблеми з її опорою або розмагнічування стрілок.
5. Підсвічування: Регулярно перевіряйте роботу підсвічування рульового компаса, особливо перед нічними виходами.
6. Компенсація девіації: Як ми вже обговорювали, девіація – це серйозне джерело помилок. Періодично (наприклад, раз на рік або після встановлення на борт нового металевого обладнання або електроприладів) рекомендується перевіряти та за необхідності коригувати девіацію компаса. Для цього зазвичай запрошують фахівця. Стежте за актуальністю вашої таблиці девіації. Також варто дізнатися про [види кілів] та їх особливості.
7. Уникайте магнітних полів: Найголовніше правило – не розміщуйте поблизу компаса металеві предмети (особливо зі сталі та заліза), магніти, мобільні телефони, радіостанції, динаміки аудіосистем, інструменти та інші джерела магнітних або електромагнітних полів. Навіть невеликий магнітний предмет може суттєво спотворити показання. Навчіть цьому правилу весь екіпаж. А ще варто дізнатися, що таке [яхтова марина].

Зберігання ручного компаса:

• Якщо ви не використовуєте ручний пеленгаторний компас, зберігайте його в спеціальному чохлі або коробці в сухому місці, захищеному від прямих сонячних променів та сильних магнітних полів.

Коли звертатися до фахівців:

• При появі великих бульбашок повітря або помутнінні рідини в казанку.
• Якщо картушка погано обертається або не стабілізується.
• Якщо є підозри на значну зміну девіації, яку не вдається скомпенсувати.
• Для планової перевірки та компенсації девіації.

Турбота про компас – це нескладна, але важлива частина загальної культури експлуатації яхти. Ставтеся до нього з повагою, і він буде служити вам вірою і правдою довгі роки, залишаючись вашим найнадійнішим навігаційним орієнтиром. На курсах Navi.training ми не тільки вчимо користуватися компасом, а й розповідаємо про основи догляду за судновим обладнанням, адже грамотний шкіпер – це ще й дбайливий господар свого судна. Правильно використовуваний компас на яхті – запорука вашої безпеки.

Ось ви й познайомилися ближче з таким, здавалося б, знайомим, але повним нюансів приладом – яхтовим компасом. Від його історії та відмінностей від сухопутного "брата" до тонкощів роботи з електронними аналогами, схиленням та девіацією – кожен аспект важливий для майбутнього капітана. Уміння не просто бачити цифри на картушці, а розуміти, що за ними стоїть, і як ці показання використовувати для безпечного плавання в будь-яких умовах, використовуючи компас на яхті, – ось що відрізняє досвідченого моряка.

Шлях від мрії до реального штурвала може здатися довгим, але він неймовірно захоплюючий. І компас – це лише один з багатьох інструментів та навичок, які ви освоїте. Уявіть собі: ви впевнено прокладаєте курс за картою, звіряючись з надійною стрілкою компаса, ведете яхту крізь нічні хвилі, орієнтуючись за вогнями маяків, або безпечно заходите в незнайому бухту, точно знаючи своє місцезнаходження. Це і є свобода, яку дарує яхтинг.

Якщо ця стаття запалила у вас іскру інтересу та бажання дізнатися більше, зробити наступний крок, то команда Navi.training готова стати вашим провідником у цей дивовижний світ. Ми розуміємо ваші можливі побоювання: складність навчання, вартість, мовний бар'єр. Тому ми створили програми, які роблять [Навчання яхтингу] доступним, зрозумілим та ефективним, навіть якщо ви починаєте з абсолютного нуля. Наші досвідчені інструктори говорять вашою мовою (російською, українською, англійською) та допоможуть вам освоїти всі тонкощі, від роботи з компасом до складних маневрів та нічної навігації, яка є унікальною частиною нашої практичної підготовки. По закінченні курсу ви отримаєте міжнародно визнаний [Сертифікація ISSA], що відкриває двері для самостійного чартеру яхт по всьому світу. А ми, в свою чергу, завжди готові допомогти вам і з вибором яхти для першого самостійного плавання. [Яхтинг для початківців] – це не привілей обраних, це захоплююча подорож, доступна кожному, хто готовий вчитися та мріяти. І Navi.training тут, щоб допомогти вам пройти цей шлях – від мрії до штурвала. Дізнайтеся більше про [Шкіперські сертифікати] та [Права на яхту], а також про різні [види яхтових прав].