Фал

Фал — це снасть рухомого такелажу вітрильного судна, призначена для підйому та вертикального натягу вітрил, реїв, сигнальних прапорів або обладнання. Важливо відрізняти фали від шкотів: шкоти регулюють кут повороту вітрила відносно вітру, тоді як фал забезпечує його підйом вздовж щогли чи штага. Згідно з історичною довідкою з Wikipedia, етимологія терміна сягає середньоанглійського halier («мотузка для тяги») у поєднанні з yard (рей).

На сучасних яхтах довжиною 30–50 футів (9–15 метрів) використовуються фали діаметром 8–12 мм. Головна вимога до грота-фала чи стаксель-фала — мінімальне відносне видовження при навантаженні до 2000–6000 кгс. Для цього застосовують синтетичні сердечники з Dyneema (UHMWPE) у захисному поліестеровому обплетенні. Правильна робота з мотузками на яхті передбачає проведення фалів через стопори на даху рубки та їх натяг за допомогою лебідок, що критично важливо під час проведення основних вітрильних маневрів.

У практиці розрізняють грота-фал, стаксель-фал, спінакер-фал та сигнальні фали. Недостатнє натягнення фала зміщує максимальну випуклість вітрила кормово, погіршуючи крутизну ходу до вітру, тоді як надмірний натяг створює складки вздовж передньої шкаторини.