sailing

Гік

Горизонтальне рангоутне дерево або алюмінієво-вуглепластикова балка, рухомо з'єднана з щоглою і призначена для розтягування нижньої шкаторини грота.

Гік — це горизонтальний елемент рангоуту, з'єднаний із щоглою за допомогою вертлюга. Згідно з визначенням з Вікіпедії, гік утримує нижню шкаторину грота та дозволяє контролювати форму паруса й кут його атаки відносно вітру. На сучасних круїзних яхтах довжиною 30–50 футів гік виготовляють із порожнистого алюмінієвого профілю або вуглепластику діаметром 100–200 мм.

У термінології слід відрізняти вітрильний «гік» від вигуків або сленгових позначень. До гіка кріпиться бігучий такелаж: гіка-шкот для регулювання кута установки, відтяжка гіка (ванг) для запобігання його задиранню вгору та топенант. Грамотна робота з мотузками на яхті забезпечує точне налаштування пуза паруса та плавний контроль рифлення.

Під час маневрування гік вимагає особливої уваги щодо безпеки. Коли виконуються основні вітрильні маневри, такі як фордевінд, гік стрімко перелітає з одного борту на інший під силою вітру. Висота розташування гіка над палубою кокпіта становить зазвичай від 1,8 до 2,2 метра, але під час крену ці зазори істотно зменшуються. Неконтрольоване перекидання гіка створює загрозу травмування екіпажу та поломки рангоуту. Для запобігання аварійному перекиданню на повних курсах обов'язково заводиться завал-таль (превентор).

Джерела та перевірка