Корпус судна

Корпус судна є водонепроникною структурою, яка забезпечує плавучість і розміщення екіпажу, спорядження та баласту. У морській термінології слід чітко розрізняти судновий корпус від омонімів, таких як рослинна луска насіння чи дієслово «обдирати». Основними точними вимірами корпуса є найбільша довжина (LOA, Length Overall — відстань між крайніми точками носа та корми), довжина по ватерлінії (LWL, Length Waterline — довжина зануреної частини), ширина (Beam — максимальна відстань між бортами) та осадка (Draft — вертикальна відстань від ватерлінії до найнижчої точки кіля чи корпусу).

Гідродинаміка корпусу залежить від його типу: водотоннажні корпуси залишаються зануреними, тоді як глісуючі виходять на поверхню за рахунок швидкості. Міцність формується внутрішнім набором зі шпангоутів, стрингерів та зовнішньої обшивки зі склопластику, алюмінію або сталі. Як зазначено в матеріалах Wikipedia щодо залізних вітрильників (*Iron-hulled sailing ship*), перехід від деревини до заліза та сталі революціонізував міцність суден та їхню вантажопідйомність.

Цілісність підводної частини безпосередньо впливає на безпеку на борту. Навіть у випадках втрати баластного кіля, саме цілісність та герметичність основного корпусу дозволяють утримати судно на плаву та уникнути затоплення.