Магнітний компас

Згідно з історичними даними з Вікіпедії (стаття «History of the compass»), магнітний компас пройшов шлях від перших китайських покажчиків з магнітного залізняку до сучасних рідинних навігаційних приладів. На борту сучасної вітрильної чи моторної яхти магнітний компас залишається головним енергонезалежним джерелом курсової інформації.

Слід відрізняти магнітний компас від гірокомпаса або туристичного планшетного компаса. Морський компас реагує на магнітне поле Землі та показує напрямок на магнітний північний полюс. Різниця між географічним (істинним) та магнітним північчю називається магнітним схиленням (Variation, Var) і вимірюється у градусах (°E або °W). Вплив металевих деталей та суднового обладнання створює девіацію компаса (Deviation, Dev). Загальний перерахунок компасного курсу (CH) в істинний (TH) здійснюється за формулою: TH = CH + (±Var) + (±Dev).

Конструктивно морський компас складається з казанка, заповненого спиртовим розчином, картошки з градусною шкалою від 0° до 360° та курсової риски. Завдяки кардановому підвісу картошка зберігає горизонтальне положення під час хитавиці. Хоча сучасні шкіпери активно застосовують супутникову навігацію GPS, саме шляховий магнітний компас залишається базовим приладом для утримання курсу.