Морський радар

Морський радар (радіолокаційна станція, РЛС) — це пристрій активної навігації, який випромінює радіохвилі та приймає їхнє відбиття від надводних об'єктів, берегової лінії чи штормових хмар. На відміну від засобів орієнтування, серед яких важливе місце посідає магнітний компас, радар самостійно виявляє некооперовані цілі, що є критичним для забезпечення безпеки плавання вночі або в тумані.

У вітрильному яхтингу радар виступає важливим елементом комплексу електронної навігації. Зазвичай застосовуються антени закритого типу (радоми) X-діапазону на частотах 9,3–9,5 ГГц (довжина хвилі близько 3 см). Відповідно до визначення Wikipedia, суднова щогла є вертикальним рангоутом, призначеним не лише для встановлення вітрил, а й для підйому навігаційного обладнання. Висота встановлення сканера над ватерлінією прямо визначає дальність радіогоризонту. Для антени, змонтованої на висоті 4 метри, відстань до радіогоризонту становить приблизно 4,4 морської милі (NM).

Горизонтальна ширина променя компактних яхтових антен становить від 3,5° до 6°. Необхідно відрізняти активний радар від пасивних радіолокаційних відбивачів та систем AIS. На практиці капітан повинен вміти регулювати підсилення (Gain), а також фільтри відбитків від хвиль (Sea Clutter) і дощу (Rain Clutter), щоб не пропустити малі пластикові або дерев'яні судна.