Вейпоінт (Шляхова точка)

Шляхова точка (вейпоінт) — це базовий елемент електронної навігації, який є фіксованими географічними координатами (широта та довгота у форматі DD°MM.mmm' за системою WGS 84). На відміну від сухопутних маршрутних точок чи авіаційних контрольних пунктів, морський вейпоінт використовується для прокладання безпечного шляху, визначення поворотів та позначення навігаційних перешкод. Як підкреслює Wikipedia у статті про яхтинг, планування плавання потребує точного розрахунку курсу судна.

У морській справі серія вейпоінтів утворює маршрут. Бортовий картплотер обчислює відстань (DTW, вимірюється у морських милях NM) та пеленг (BTW, у градусах від 000° до 359°) до активної точки, а також бокове відхилення від лінії шляху (XTE). Вивчаючи як працює GPS та роль електронної навігації, шкіпер має враховувати, що точки не слід ставити безпосередньо на фізичних буях або крайках мілин.

Важливо розрізняти віртуальний вейпоінт і реальне навігаційне огородження. Навіть найточніший геодезичний орієнтир вимагає контролю за допомогою традиційних приладів. Наприклад, класичний компас на яхті дозволяє звірити компасний курс із заповненим вейпоінтом у разі збою електронного обладнання. Особливим типом точки є MOB (Man Overboard), яка виставляється миттєво для рятувальної операції.