Пеленг

У морській навігації пеленг — це горизонтальний кут, що відлічується за годинниковою стрілкою від північного напрямку меридіана до лінії візування на об'єкт. Значення вимірюється в градусах від 000° до 360°. Необхідно чітко розрізняти пеленг і курс: курс визначає напрямок руху самого судна, тоді як пеленг вказує на зовнішній орієнтир. У технічній термінології англійське слово «bearing» означає підшипник, проте в судноводінні цей термін застосовується виключно для кутових вимірювань.

Залежно від вихідного меридіана виділяють істинний пеленг (ІП), виміряний від географічного Півночі, магнітний пеленг (МП) з урахуванням магнітного схилення, та компасний пеленг (КП), що зчитується безпосередньо через магнітний компас на яхті і потребує поправки на девіацію. Відносний кут (курсовий кут) вимірюється від поздовжньої осі судна.

Лінії постійного пеленга (локсодромії) отримали практичне картографічне втілення ще у всесвітній карті Жерара Меркатора 1569 року, де вони зображуються прямими лініями. На практиці систематичне пеленгування є основним способом розходження суден: якщо пеленг на зустрічне судно залишається незмінним при зменшенні відстані, існує загроза зіткнення. Для підвищення точності навігації в складних умовах візуальне пеленгування доповнюють даними, які надає електронна навігація та GPS.